Hanna Herman

La petite fille et les comités: Media Reviews

logo

L’Ukraine vue par une enfant

La petite fille et les cosmites
Editions L’esprit des aigles, Bruxelles

http://www.lavie.fr/blog/marcgalan/l-ukraine-vue-par-une-enfant,3769

Книжка Ганни Герман отримала престижну літературну премію у Франції // Hanna Herman’s book received a prestigious literary award in France

Logo-Final-MyArtZine1

My ARTZine

http://myartzine.com/2014/11/anna-herman-recoit-le-prix-solenzara-2014/#5 

“Дівчинка і косміти” – нова книга Ганни Герман, що вийшла французькою мовою цього року, удостоєна Гран-Прі Солензара. Ця престижна премія в галузі літератури заснована в 1982 році низкою академіків Французької Академії, професорами Сорбонни. Серед засновників премії – відомі політики, громадські діячі, діячі культури Франції. Вручення премії Ганні Герман відбулося 27 листопада в Парижі в la Residence Lamartine.

___
“A Girl and Cosmites” – a new book by Hanna Herman, published in French language this year, was awarded the Grand Prix Solenzara. This prestigious prize in Literature was founded in 1982, by the French Academy academicians, professors of Sorbonne. Among the founders of the award – known politicians, public figures, cultural figures of France. The ceremony of awarding Hanna Herman was held on 27 November in Paris at la Residence Lamartine.

Herman reçoit le prix Solenzara 2014 -communiqué de presse-2

Page-1

Прес-комюніке Інституту Солензара // Press-communique, Institute Solenzara

Французька преса – про книжку Ганни Герман

siteon0-e5814

http://www.agoravox.fr/culture-loisirs/culture/article/la-petite-fille-et-les-cosmites-159071

Aube, la saga de l’Europe

“Піраміди Невидимі” – історичний європейський роман

http://aubelasagadel-europe.blogs.nouvelobs.com/archive/2014/11/14/la-petite-fille-et-les-cosmites-roman-de-l-ukraine.html

Україна нині у тренді. Зараз багато можна почути про Київ, трохи про Донбас, але геть нічого про Західну Україну, яка колись входила до складу Австро-Угорщини. Саме цей невідомий більшості з нас край пропонує відкрити Ганна Герман у своєму чудовому романі «Дівчинка і косміти», бездоганно перекладеному поетом Атанасом Ванчевим де Трасі.

Divchinka-obkladinka_s-page-003 

Ганна Герман народилася на заході України – країни, яка вже рік не сходить з перших шпальт і найчастіше з дуже трагічних причин; авторка – політик і журналіст – змальовує у своєму романі еволюцію добре відомого їй світу, за змінами в якому спостерігала або на власні очі, або могла чути про них від власних родичів, охопивши таким чином ціле століття. Оповідь тягнеться від часів, коли її край був далекою провінцією вже покійної австро-угорської імперії, до сьогодення, коли він перебуває у складі незалежної України.

У першу чергу у «Пірамідах невідимих» заворожує здатність автора простежити перетворення цілої нації, зосередившись на невеличкому мікрокосмі, навіть на окремих деталях цього мікрокосму.

Завдяки письму, подібному до живопису пуантилістів, авторка поволі відкриває свій світ, його звичаї та тяжкий шлях крізь віки. Часом пригадується славетний роман Марселя Жуандо «Шамінадур» – відверта хроніка життя містечка у центрі Франції, де відкриваєються і вивчаються всі таємниці, втілюючись, зрештою, у портрет самої Франції та певної доби.

Авжеж, ідеться про різні місця, але на мій погляд, у цьому сенсі амбіції Герман ширші: якщо Жуандо прагнув горизонтальності в своїй оповіді, то вона намагається помістити своє бачення України у часі і просторі… адже українське містечко, розташоване у глибокій провінції, зазнало історичних негод не менше, ніж містечко у самому серці Франції, навіть якщо вони оминали його, як вода оминає качине пір’я.

Роман Герман – це справжня хроніка, навіть якщо явна хронологія відсутня. Хроніка змін ментальності, хроніка незмінності людських уявлень, хроніка зрадливостей життя, хроніка людей, підвладних історії, людей, які ніби пливуть у човні річкою історії. Тут стільки знедолених людей, єдина радість у житті яких – вечеря та сон – і які знають, що обертатимуться в колесі рутинної праці, що ніколи не забезпечить їм гідного життя. Але достатньо й тих, хто намагається подолати свою сумну долю. Ніби у реалістичному репортажі ми бачимо алкоголізм, хвороби, стосунки між родичами. Бачимо, як світ селян поволі змінюється, як постає освіта, як вони відчувають поклик великого міста, де можна заробити на ліпше життя, відчуваємо, наскільки важливі тут роль жінки та релігії (католицької, звісна річ, адже цей старовинний край тривалий час був під австрійцями), прихований опір радянській владі.

В інших розділах ідеться про світ до Другої світової війни, присутність та зникнення деяких етнічних меншин, опір партизанів радянському режиму, репресії проти них та, нарешті, прогрес, принесений двадцять першим століттям… і все це на маленькому клаптику землі, посередині якого тече річка – водночас і благо і горе; її береги – святе місце, де минає вся історія краю.

У глибоко реалістичному романі йдеться про появу нового покоління, дітей тих, хто залишив Україну під час Жовтневої революції або ж наприкінці Другої світової війни з політичних міркувань. Яскравий приклад – юний отець Борис.

Ганна Герман майстерно змальовує перипетії нової хвилі еміграції – тимчасової, яка виникла винятково з меркантильних міркувань. Навіть якщо українцям, які вирушають працювати за кордон, платять мало, зарплатня, яку вони там отримують, може, якщо правильно нею розпорядитися, зробити їх заможними людьми або ж, якщо швидко розтратити, повернути до ще більших злиднів.

Нужденність і бідність для багатьох – лише питання вибору. Адже якщо нужденність часто призводить до розколу в родині, то бідність, здолати яку можливо тільки коли борешся проти неї, може перетворитися на справжній цемент у родинних стосунках.

Тож можна побачити цілі родини, кілька поколінь яких тісно поєднані переважно через наполегливе прагнення жінок до збереження давніх звичаїв. Змальовуючи боротьбу за владу між свекрухами і невістками, описуючи жорстокість у родинах, викликану здебільшого пияцтвом, Ганна Герман сягає вершин своєї майстерності. Їй вдається викрити усі вади та показати, що викорінити їх можливо шляхом надання більшої ролі освіті.

Не намагаючись подати ані похмурий портрет, ані ідилічний краєвид України, Ганна Герман впевнено картає корупцію, авантюризм, зловживання допомогою інших держав та міжнародних організацій – усе те, що підриває сили та глибоко вражає душі українців. Саме тому цей роман не лише вирізняється вишуканістю і оригінальністю стилю, а й вражає потужним закликом до співвітчизників зібратися з силами та боротися за краще майбутнє.

Презентація у Брюсселі

“Літературна Україна”, № 43 (5572), 6 листопада 2014 року

_20141111_13521301

Атанас Ванчев де Трасі, президент міжнародного поетичного руху “Poetas del Mundo” – про нову книжку Ганни Герман

“Літературна Україна”, № 43 (5572), 6 листопада 2014 року

Анна Герман народилася на Західній Україні, а саме ця держава вже більше року – у щонайсвіжіших випусках новин, і здебільшого через трагічні події; вона – письменниця, але також політик, журналіст і народний депутат. У своєму романі авторка змальовує еволюцію добре відомого їй світу, який змінився упродовж останнього століття: вона або сама стала свідком його разючих перетворень, або ж дізналась про них від старших. Тож ми спостерігаємо за перетворенням далекої провінції австро-угорської імперії на незалежну українську землю.

Передусім у «Пірамідах невидимих» вражає здатність авторки простежити еволюцію цілої нації, за позірного зацікавлення лише людським мікрокосмом, ба навіть деякими ніби й далекими одна від одної гранями мікрокосму.

Ганна Герман та Атанас де Трасі_2

Письменниця зображає світ твору поволі-поволі, наче художник-пуантиліст, потроху вияснюються звичаї та традиції у певну історичну добу. Іноді мимоволі згадуєш відомий роман Жуандо «Шамінадур», у якому постає літопис невеличкого міста у центральній частині Франції, де схожим чином розкриваються й аналізуються таємниці життя героїв, аж доки кінець-кінцем вимальовується своєрідний портрет Франції певної епохи.

Звичайно, йдеться про зовсім різні місцевості, але зауважу, що задум Герман амбітніший за Жуандо – в тому сенсі, що французький письменник працював у горизонтальній площині, тоді як образ України постає не лише у просторі, але і в часі… адже українське селище, така собі глибинка, пережило значно більше історичних потрясінь, аніж містечко в центрі Франції, хоча ці біди і спливли за водою без сліду.

Роман Анни Герман – це справжній літопис, попри те, що хронології у книжці годі шукати. Це літопис змін і незмінного у ментальності, літопис життєвих буднів, літопис життя людей, яких творить історія – і вони пливуть по ній у своїх човенцях. Переважна більшість цих людей – прості, їхній обрій замикається на поглинанні вечері та нічному спочинку, але вони свідомі того, що котять вічне колесо одноманітних справ, котрі забезпечують їм, хай і непевне, а виживання у цьому світі. А втім, є й персонажі, що прагнуть виборсатись із коловороту такої долі. Наче в журналістському репортажі зображені реалістичні образки з проблематики алкоголізму, хвороб, інцесту. І водночас бачимо, як селянський світ поволі-поволі змінюється, з’являється освіта, лунає заклик великого міста до пошуку кращої долі, відчувається першочергова роль жінок і релігії (католицької, адже ці землі тривалий час перебували під австро-угорським впливом), а також потайний спротив радянській владі.

В інших розділах ідеться про часи ще перед Другою Світовою війною, коли ще існували, доки й зникли у селі представники певних меншин, про боротьбу антирадянських повстанців, що стали жертвами репресій і нарешті – про життя на порозі двадцять першого століття… Все це змальовується на невеличкому клаптику землі, де пливе Ріка, помічниця й каральниця, – саме на освяченій нею місцині відбуваються всі найважливіші події.

Роман – по-глибокому реалістичний; у ньому зображається також прихід нового покоління – нащадків тих, хто покинули Україну з політичних міркувань під час Революції чи Другої світової війни. Дехто з емігрантів не зміг упоратись із ностальгією за батьківщиною. Приклад юного Бориса в цьому плані досить промовистий.

Анна Герман також приділяє велике місце опису перипетій із життя новітньої еміграції, що здається тимчасовою, викликаною економічними проблемами. Навіть якщо українським заробітчанам недоплачують, за умови раціонального використання вистражданих коштів вони можуть повернутися до села заможними панами, в іншому ж разі – ще більше тонути у злиднях.

Утім, для багатьох злидарювання чи заможність є свідомим вибором. Адже якщо злидні постають фаткором розлучення у родинах, то бідність, із якою можна впоратись лише гуртом, може стати міцною запорукою сімейного життя.

У творі змальовуються родини, у яких покоління тісно-тісно пов’язані, передусім завдяки безперестанним зусиллям жіноцтва до збереження віковічних традицій. Анна Герман із тонким знанням справи зображає боротьбу за владу поміж свекрухами й невістками, або люті сімейні сварки, здебільшого через надмірне вживання алкоголю. Вона вправно викриває ці біди і натякає, що підвищення рівня освіченості значно зарадить лихам.

Герман не згущує чорних фарб і не малює ідилічний портрет сучасної України. Вона упівголоса, але не криючись розвінчує корупцію, пристосуванство, наживання на іноземних коштах, через низку громадських організацій – усе, що гнітить народний дух і труїть душу народу. Таким чином, твір потужний не лише оригінальною манерою письма і високою мистецькою вартістю, він іще й заклик до рідного народу – взяти себе в руки й далі будувати своє майбутнє – а чи стане воно кращим, залежить від участі в ньому кожного.

м.Брюссель

_20141111_13525807

Ганна Герман і Атанас де Трасі напишуть роман «у чотири руки»

Книжку Ганни Герман високо оцінили представники європейської інтелектуальної еліти. Треба зазначити, що на презентацію книжки «Дівчинка та косміти», яку переклав на французьку відомий французький поет і перекладач, лауреат багатьох міжнародних літературних нагород Атанас де Трасі, прийшли відомі критики, бельгійські журналісти, літературознавці. Публіка була дуже вишукана. У виступах звучали високі оцінки творчості української літераторки.

Ганна Герман та Атанас де Трасі_1

«Не витрачайте часу на політику. Бо Господь дав Вам великий талант», – порадив Ганні Герман Атанас де Трасі і вона після цього сказала, що покидає українську політику. Принаймні до того часу, поки та політика не стане більш прозорою і чесною.

Присутні на презентації французькі критики в один голос зазначили, що твори Герман талановиті і безперечно зацікавлять франкомовного читача. Відразу пролунали пропозиції про перевидання книжки у Парижі великим тиражем. Також стало відомо про домовленість, яку Ганна Герман досягла з Атанасом де Трасі в справі спільної праці над новим романом. І Герман, і де Трасі відмовилися відкрити таємницю про що буде роман, написаний у, так би мовити, чотири руки. Сказали лише, що тема буде українська. Це буде погляд на Україну очима парижанина і львів’янки, – висловився Атанас де Трасі.

Нагадаємо, що 25 жовтня в Брюсселі у Європейському прес-клубі Ганна Герман презентувала свою нову книгу «Дівчинка і косміти», яка видана в Бельгії французькою мовою.

Видання представив лауреат поетичної премії Французької академії безсмертних, президент Міжнародної асоціації “Poetas del Mundos” Атанас Ванчев де Трасі, який переклав твори Ганни Герман французькою. «Не витрачайте час на політику, Господь Вам дав великий талант», – звернувся він до авторки.

На презентації виступила народна артистка України Лариса Кадирова, яка декламувала уривки з роману «Піраміди невидимі». Головний редактор журналу «Всесвіт» Дмитро Дроздовський порівняв прозу Ганни Герман з творчістю Маркеса та Фолькнера. «У принципі політика повинна формувати нормальне суспільство, а література має змінювати, руйнувати цю нормальність, яка часто призводить до катастрофи», – сказав він.

Презентацію відвідали зарубіжні та українські журналісти, митці, літератори. Серед них – віце-президент Міжнародного союзу франкофонної преси Ролан Форре, бельгійський видавець Лек Первізі, представник української громади в Бельгії Ростислав Демчук.

Нова книжка Ганни Герман містить відомий в Україні роман “Піраміди невидимі” та повість «Дівчинка і косміти», яка друкується вперше і одразу у французькому перекладі. Як зазначається в анотації книги, твори Ганни Герман є майстерними за своєю оповідною манерою. Це – проекція українського політика, яка вирішила відкрити себе світові як авторка художніх текстів, що змушують замислитися над сенсом людського життя.

Костянтин Дорошенко

DSCF9493

DSCF9521

Виступ літературного критика Дмитра Дроздовського

Виступ народної артистки України Лариси Кадирової

Ганна Герман та Атанас де Трасі_2

Нова повість Ганни Герман вийшла французькою мовою

У видавництві L’Esprit des Aigles («Л’Еспрі дез Ейґль») у Бельгії вийшла книжка Ганни Герман «Дівчинка і косміти» у перекладі французькою мовою. Про це повідомило саме видавництво.

_DSC1913

_DSC1936_DSC1940 Divchinka-obkladinka_s-page-003 Видавництво L’Esprit des Aigles видає французькою талановитих авторів з усього світу. Нова книжка Ганни Герман містить повість «Дівчинка і косміти», яка друкується вперше і власне у французькому перекладі, а також вже відомий в Україні роман “Піраміди невидимі”. Як зазначають видавці, твори Ганни Герман є майстерними за своєю оповідною манерою. Переклад зробив французький поет Атанас Ванчев де Трасі. Він працює декількома мовами, опублікував дослідження про Петронія, Достоєвського і Верлена, вивчає історію Сходу та слов’янську літературу. Готуються до друку твори Ганни Герман в англійському перекладі.

Піраміди Невидимі – ОНЛАЙН!

Піраміди Невидимі / The Invisibile Pyramids  (2003)

IMG_2288

ЗАВАНТАЖИТИ  (PDF, 922 KB)

FILE

DOWNLOAD (PDF, 922 KB)

Червона Атлантида. Авторське Читання